| утіка́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (швидко відходити, відбігати; таємно виїжджати) | ||
| Інфінітив | утіка́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | утіка́ймо | |
| 2 особа | утіка́й | утіка́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | утіка́тиму | утіка́тимемо, утіка́тимем |
| 2 особа | утіка́тимеш | утіка́тимете |
| 3 особа | утіка́тиме | утіка́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | утіка́ю | утіка́ємо, утіка́єм |
| 2 особа | утіка́єш | утіка́єте |
| 3 особа | утіка́є | утіка́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| утіка́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | утіка́в | утіка́ли |
| жін. р. | утіка́ла | |
| сер. р. | утіка́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| утіка́вши | ||