| | |
| уті́лювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уті́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уті́люймо |
| 2 особа | уті́люй | уті́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уті́люватиму | уті́люватимемо, уті́люватимем |
| 2 особа | уті́люватимеш | уті́люватимете |
| 3 особа | уті́люватиме | уті́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уті́люю | уті́люємо, уті́люєм |
| 2 особа | уті́люєш | уті́люєте |
| 3 особа | уті́лює | уті́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уті́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уті́лював | уті́лювали |
| жін. р. | уті́лювала |
| сер. р. | уті́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| уті́люваний |
| Безособова форма |
| уті́лювано |
| Дієприслівник |
| уті́лювавши |
