| | |
| утіша́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | утіша́тися, утіша́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | утіша́ймося, утіша́ймось |
| 2 особа | утіша́йся, утіша́йсь | утіша́йтеся, утіша́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | утіша́тимуся, утіша́тимусь | утіша́тимемося, утіша́тимемось, утіша́тимемся |
| 2 особа | утіша́тимешся | утіша́тиметеся, утіша́тиметесь |
| 3 особа | утіша́тиметься | утіша́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | утіша́юся, утіша́юсь | утіша́ємося, утіша́ємось, утіша́ємся |
| 2 особа | утіша́єшся | утіша́єтеся, утіша́єтесь |
| 3 особа | утіша́ється | утіша́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| утіша́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | утіша́вся, утіша́всь | утіша́лися, утіша́лись |
| жін. р. | утіша́лася, утіша́лась |
| сер. р. | утіша́лося, утіша́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| утіша́вшись |
