| уха́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | уха́тий | уха́та | уха́те | уха́ті |
| родовий | уха́того | уха́тої | уха́того | уха́тих |
| давальний | уха́тому | уха́тій | уха́тому | уха́тим |
| знахідний | уха́тий | уха́ту | уха́те | уха́ті |
| орудний | уха́тим | уха́тою | уха́тим | уха́тими |
| місцевий | на/в уха́тому, уха́тім | на/в уха́тій | на/в уха́тому, уха́тім | на/в уха́тих |