| | |
| ухи́битися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (сховатися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ухи́битися, ухи́битись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ухи́бмося, ухи́бмось, ухи́бімося, ухи́бімось, ухи́бімся |
| 2 особа | ухи́бся, ухи́бися, ухи́бись | ухи́бтеся, ухи́бтесь, ухи́біться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ухи́блюся, ухи́блюсь | ухи́бимося, ухи́бимось, ухи́бимся |
| 2 особа | ухи́бишся | ухи́битеся, ухи́битесь |
| 3 особа | ухи́биться | ухи́бляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | ухи́бився, ухи́бивсь | ухи́билися, ухи́бились |
| жін.р. | ухи́билася, ухи́билась |
| сер.р. | ухи́билося, ухи́билось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ухи́бившись |
