| | |
| ухили́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ухили́тися, ухили́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ухилі́мося, ухилі́мось, ухилі́мся |
| 2 особа | ухили́ся, ухили́сь | ухилі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ухилю́ся, ухилю́сь | ухи́лимося, ухи́лимось, ухи́лимся |
| 2 особа | ухи́лишся | ухи́литеся, ухи́литесь |
| 3 особа | ухи́литься | ухи́ляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | ухили́вся, ухили́всь | ухили́лися, ухили́лись |
| жін.р. | ухили́лася, ухили́лась |
| сер.р. | ухили́лося, ухили́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ухили́вшись |
