| ухмизува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (обкласти хмизом будівлю) | ||
| Інфінітив | ухмизува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ухмизу́ймо | |
| 2 особа | ухмизу́й | ухмизу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ухмизу́ю | ухмизу́ємо, ухмизу́єм |
| 2 особа | ухмизу́єш | ухмизу́єте |
| 3 особа | ухмизу́є | ухмизу́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ухмизува́в | ухмизува́ли |
| жін.р. | ухмизува́ла | |
| сер.р. | ухмизува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ухмизо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| ухмизо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| ухмизува́вши | ||