| ухо́дити1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (входити кудись) | ||
| Інфінітив | ухо́дити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ухо́дьмо | |
| 2 особа | ухо́дь | ухо́дьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ухо́дитиму | ухо́дитимемо, ухо́дитимем |
| 2 особа | ухо́дитимеш | ухо́дитимете |
| 3 особа | ухо́дитиме | ухо́дитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ухо́джу | ухо́димо, ухо́дим |
| 2 особа | ухо́диш | ухо́дите |
| 3 особа | ухо́дить | ухо́дять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ухо́дячи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ухо́див | ухо́дили |
| жін. р. | ухо́дила | |
| сер. р. | ухо́дило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ухо́дивши | ||