| | |
| ухойдо́катися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ухойдо́катися, ухойдо́катись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ухойдо́каймося, ухойдо́каймось |
| 2 особа | ухойдо́кайся, ухойдо́кайсь | ухойдо́кайтеся, ухойдо́кайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ухойдо́каюся, ухойдо́каюсь | ухойдо́каємося, ухойдо́каємось, ухойдо́каємся |
| 2 особа | ухойдо́каєшся | ухойдо́каєтеся, ухойдо́каєтесь |
| 3 особа | ухойдо́кається | ухойдо́каються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | ухойдо́кався, ухойдо́кавсь | ухойдо́калися, ухойдо́кались |
| жін.р. | ухойдо́калася, ухойдо́калась |
| сер.р. | ухойдо́калося, ухойдо́калось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ухойдо́кавшись |
