| у́хо – іменник середнього роду | ||
| (вухо) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | у́хо | у́ха, у́ші |
| родовий | у́ха | ух, уше́й |
| давальний | у́ху, у́хові | у́хам, уша́м |
| знахідний | у́хо | у́ха, у́ші |
| орудний | у́хом | у́хами, уши́ма |
| місцевий | на/в у́сі | на/в у́хах, уша́х |
| кличний | у́хо* | у́ха*, у́ші* |
| [розм.] |