| | |
| ушанува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ушанува́тися, ушанува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ушану́ймося, ушану́ймось |
| 2 особа | ушану́йся, ушану́йсь | ушану́йтеся, ушану́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ушанува́тимуся, ушанува́тимусь | ушанува́тимемося, ушанува́тимемось, ушанува́тимемся |
| 2 особа | ушанува́тимешся | ушанува́тиметеся, ушанува́тиметесь |
| 3 особа | ушанува́тиметься | ушанува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ушану́юся, ушану́юсь | ушану́ємося, ушану́ємось, ушану́ємся |
| 2 особа | ушану́єшся | ушану́єтеся, ушану́єтесь |
| 3 особа | ушану́ється | ушану́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ушану́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ушанува́вся, ушанува́всь | ушанува́лися, ушанува́лись |
| жін. р. | ушанува́лася, ушанува́лась |
| сер. р. | ушанува́лося, ушанува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ушанува́вшись |
