| | |
| ущемля́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ущемля́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ущемля́ймо |
| 2 особа | ущемля́й | ущемля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ущемля́тиму | ущемля́тимемо, ущемля́тимем |
| 2 особа | ущемля́тимеш | ущемля́тимете |
| 3 особа | ущемля́тиме | ущемля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ущемля́ю | ущемля́ємо, ущемля́єм |
| 2 особа | ущемля́єш | ущемля́єте |
| 3 особа | ущемля́є | ущемля́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ущемля́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ущемля́в | ущемля́ли |
| жін. р. | ущемля́ла |
| сер. р. | ущемля́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ущемля́вши |
