| уя́влений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | уя́влений | уя́влена | уя́влене | уя́влені |
| родовий | уя́вленого | уя́вленої | уя́вленого | уя́влених |
| давальний | уя́вленому | уя́вленій | уя́вленому | уя́вленим |
| знахідний | уя́влений, уя́вленого | уя́влену | уя́влене | уя́влені, уя́влених |
| орудний | уя́вленим | уя́вленою | уя́вленим | уя́вленими |
| місцевий | на/в уя́вленому, уя́вленім | на/в уя́вленій | на/в уя́вленому, уя́вленім | на/в уя́влених |