уя́влюваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | уя́влюваний | уя́влювана | уя́влюване | уя́влювані |
родовий | уя́влюваного | уя́влюваної | уя́влюваного | уя́влюваних |
давальний | уя́влюваному | уя́влюваній | уя́влюваному | уя́влюваним |
знахідний | уя́влюваний, уя́влюваного | уя́влювану | уя́влюване | уя́влювані, уя́влюваних |
орудний | уя́влюваним | уя́влюваною | уя́влюваним | уя́влюваними |
місцевий | на/в уя́влюваному, уя́влюванім | на/в уя́влюваній | на/в уя́влюваному, уя́влюванім | на/в уя́влюваних |