| уявля́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | уявля́тися, уявля́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уявля́ймося, уявля́ймось | |
| 2 особа | уявля́йся, уявля́йсь | уявля́йтеся, уявля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уявля́тимуся, уявля́тимусь | уявля́тимемося, уявля́тимемось, уявля́тимемся |
| 2 особа | уявля́тимешся | уявля́тиметеся, уявля́тиметесь |
| 3 особа | уявля́тиметься | уявля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уявля́юся, уявля́юсь | уявля́ємося, уявля́ємось, уявля́ємся |
| 2 особа | уявля́єшся | уявля́єтеся, уявля́єтесь |
| 3 особа | уявля́ється | уявля́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уявля́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уявля́вся, уявля́всь | уявля́лися, уявля́лись |
| жін. р. | уявля́лася, уявля́лась | |
| сер. р. | уявля́лося, уявля́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уявля́вшись | ||