| уявля́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | уявля́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уявля́ймо | |
| 2 особа | уявля́й | уявля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уявля́тиму | уявля́тимемо, уявля́тимем |
| 2 особа | уявля́тимеш | уявля́тимете |
| 3 особа | уявля́тиме | уявля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уявля́ю | уявля́ємо, уявля́єм |
| 2 особа | уявля́єш | уявля́єте |
| 3 особа | уявля́є | уявля́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уявля́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уявля́в | уявля́ли |
| жін. р. | уявля́ла | |
| сер. р. | уявля́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| уя́влюваний | ||
| Безособова форма | ||
| уя́влювано | ||
| Дієприслівник | ||
| уявля́вши | ||