| уя́рмлюваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | уя́рмлюваний | уя́рмлювана | уя́рмлюване | уя́рмлювані |
| родовий | уя́рмлюваного | уя́рмлюваної | уя́рмлюваного | уя́рмлюваних |
| давальний | уя́рмлюваному | уя́рмлюваній | уя́рмлюваному | уя́рмлюваним |
| знахідний | уя́рмлюваний, уя́рмлюваного | уя́рмлювану | уя́рмлюване | уя́рмлювані, уя́рмлюваних |
| орудний | уя́рмлюваним | уя́рмлюваною | уя́рмлюваним | уя́рмлюваними |
| місцевий | на/в уя́рмлюваному, уя́рмлюванім | на/в уя́рмлюваній | на/в уя́рмлюваному, уя́рмлюванім | на/в уя́рмлюваних |