уя́рмлювання – іменник середнього роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | уя́рмлювання | |
родовий | уя́рмлювання | |
давальний | уя́рмлюванню | |
знахідний | уя́рмлювання | |
орудний | уя́рмлюванням | |
місцевий | на/в уя́рмлюванні, уя́рмлюванню | |
кличний | уя́рмлювання* |