| | |
| уярмля́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уярмля́тися, уярмля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уярмля́ймося, уярмля́ймось |
| 2 особа | уярмля́йся, уярмля́йсь | уярмля́йтеся, уярмля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уярмля́тимуся, уярмля́тимусь | уярмля́тимемося, уярмля́тимемось, уярмля́тимемся |
| 2 особа | уярмля́тимешся | уярмля́тиметеся, уярмля́тиметесь |
| 3 особа | уярмля́тиметься | уярмля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уярмля́юся, уярмля́юсь | уярмля́ємося, уярмля́ємось, уярмля́ємся |
| 2 особа | уярмля́єшся | уярмля́єтеся, уярмля́єтесь |
| 3 особа | уярмля́ється | уярмля́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уярмля́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уярмля́вся, уярмля́всь | уярмля́лися, уярмля́лись |
| жін. р. | уярмля́лася, уярмля́лась |
| сер. р. | уярмля́лося, уярмля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уярмля́вшись |
