уї́дений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | уї́дений | уї́дена | уї́дене | уї́дені |
родовий | уї́деного | уї́деної | уї́деного | уї́дених |
давальний | уї́деному | уї́деній | уї́деному | уї́деним |
знахідний | уї́дений, уї́деного | уї́дену | уї́дене | уї́дені, уї́дених |
орудний | уї́деним | уї́деною | уї́деним | уї́деними |
місцевий | на/в уї́деному, уї́денім | на/в уї́деній | на/в уї́деному, уї́денім | на/в уї́дених |