уї́здецький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | уї́здецький | уї́здецька | уї́здецьке | уї́здецькі |
родовий | уї́здецького | уї́здецької | уї́здецького | уї́здецьких |
давальний | уї́здецькому | уї́здецькій | уї́здецькому | уї́здецьким |
знахідний | уї́здецький, уї́здецького | уї́здецьку | уї́здецьке | уї́здецькі, уї́здецьких |
орудний | уї́здецьким | уї́здецькою | уї́здецьким | уї́здецькими |
місцевий | на/в уї́здецькому, уї́здецькім | на/в уї́здецькій | на/в уї́здецькому, уї́здецькім | на/в уї́здецьких |