| уї́хати1 – дієслово доконаного виду | ||
| (їдучи, потрапляти в середину, в межі чогось) | ||
| Інфінітив | уї́хати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уї́дьмо | |
| 2 особа | уї́дь | уї́дьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уї́ду | уї́демо, уї́дем |
| 2 особа | уї́деш | уї́дете |
| 3 особа | уї́де | уї́дуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уї́хав | уї́хали |
| жін.р. | уї́хала | |
| сер.р. | уї́хало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уї́хавши | ||