| уґрунто́вувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | уґрунто́вувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уґрунто́вуймо | |
| 2 особа | уґрунто́вуй | уґрунто́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уґрунто́вуватиму | уґрунто́вуватимемо, уґрунто́вуватимем |
| 2 особа | уґрунто́вуватимеш | уґрунто́вуватимете |
| 3 особа | уґрунто́вуватиме | уґрунто́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уґрунто́вую | уґрунто́вуємо, уґрунто́вуєм |
| 2 особа | уґрунто́вуєш | уґрунто́вуєте |
| 3 особа | уґрунто́вує | уґрунто́вують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уґрунто́вуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уґрунто́вував | уґрунто́вували |
| жін. р. | уґрунто́вувала | |
| сер. р. | уґрунто́вувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| уґрунто́вуваний | ||
| Безособова форма | ||
| уґрунто́вувано | ||
| Дієприслівник | ||
| уґрунто́вувавши | ||