| уґрунтува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | уґрунтува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уґрунту́ймо | |
| 2 особа | уґрунту́й | уґрунту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уґрунту́ю | уґрунту́ємо, уґрунту́єм |
| 2 особа | уґрунту́єш | уґрунту́єте |
| 3 особа | уґрунту́є | уґрунту́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уґрунтува́в | уґрунтува́ли |
| жін.р. | уґрунтува́ла | |
| сер.р. | уґрунтува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| уґрунто́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| уґрунто́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| уґрунтува́вши | ||