Фоти́нин – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | Фоти́нин | Фоти́нина | Фоти́нине | Фоти́нині |
родовий | Фоти́ниного | Фоти́ниної | Фоти́ниного | Фоти́ниних |
давальний | Фоти́ниному | Фоти́ниній | Фоти́ниному | Фоти́ниним |
знахідний | Фоти́нин, Фоти́ниного | Фоти́нину | Фоти́нине | Фоти́нині, Фоти́ниних |
орудний | Фоти́ниним | Фоти́ниною | Фоти́ниним | Фоти́ниними |
місцевий | на/у Фоти́ниному, Фоти́нинім | на/у Фоти́ниній | на/у Фоти́ниному, Фоти́нинім | на/у Фоти́ниних |