| | |
| фракціонува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | фракціонува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | фракціону́ймо |
| 2 особа | фракціону́й | фракціону́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | фракціонува́тиму | фракціонува́тимемо, фракціонува́тимем |
| 2 особа | фракціонува́тимеш | фракціонува́тимете |
| 3 особа | фракціонува́тиме | фракціонува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | фракціону́ю | фракціону́ємо, фракціону́єм |
| 2 особа | фракціону́єш | фракціону́єте |
| 3 особа | фракціону́є | фракціону́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| фракціону́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | фракціонува́в | фракціонува́ли |
| жін. р. | фракціонува́ла |
| сер. р. | фракціонува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| фракціоно́ваний |
| Безособова форма |
| фракціоно́вано |
| Дієприслівник |
| фракціонува́вши |
