| | |
| фугува́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (у музиці) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | фугува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | фугу́ймо |
| 2 особа | фугу́й | фугу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | фугува́тиму | фугува́тимемо, фугува́тимем |
| 2 особа | фугува́тимеш | фугува́тимете |
| 3 особа | фугува́тиме | фугува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | фугу́ю | фугу́ємо, фугу́єм |
| 2 особа | фугу́єш | фугу́єте |
| 3 особа | фугу́є | фугу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| фугу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | фугува́в | фугува́ли |
| жін. р. | фугува́ла |
| сер. р. | фугува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| фугува́вши |
