| | |
| фундува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (засновуватися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | фундува́тися, фундува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | фундува́тиметься | фундува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | фунду́ється | фунду́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| фунду́ючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | фундува́вся, фундува́всь | фундува́лися, фундува́лись |
| жін. р. | фундува́лася, фундува́лась |
| сер. р. | фундува́лося, фундува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| фундува́вшись |
