ф’юмінгува́ння – іменник середнього роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | ф’юмінгува́ння | |
родовий | ф’юмінгува́ння | |
давальний | ф’юмінгува́нню | |
знахідний | ф’юмінгува́ння | |
орудний | ф’юмінгува́нням | |
місцевий | на/у ф’юмінгува́нні, ф’юмінгува́нню | |
кличний | ф’юмінгува́ння* |