фідеїсти́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | фідеїсти́чний | фідеїсти́чна | фідеїсти́чне | фідеїсти́чні |
родовий | фідеїсти́чного | фідеїсти́чної | фідеїсти́чного | фідеїсти́чних |
давальний | фідеїсти́чному | фідеїсти́чній | фідеїсти́чному | фідеїсти́чним |
знахідний | фідеїсти́чний | фідеїсти́чну | фідеїсти́чне | фідеїсти́чні |
орудний | фідеїсти́чним | фідеїсти́чною | фідеїсти́чним | фідеїсти́чними |
місцевий | на/у фідеїсти́чному, фідеїсти́чнім | на/у фідеїсти́чній | на/у фідеїсти́чному, фідеїсти́чнім | на/у фідеїсти́чних |