| фіномо́вний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | фіномо́вний | фіномо́вна | фіномо́вне | фіномо́вні |
| родовий | фіномо́вного | фіномо́вної | фіномо́вного | фіномо́вних |
| давальний | фіномо́вному | фіномо́вній | фіномо́вному | фіномо́вним |
| знахідний | фіномо́вного, фіномо́вний | фіномо́вну | фіномо́вне | фіномо́вних, фіномо́вні |
| орудний | фіномо́вним | фіномо́вною | фіномо́вним | фіномо́вними |
| місцевий | на/у фіномо́вному, фіномо́внім | на/у фіномо́вній | на/у фіномо́вному, фіномо́внім | на/у фіномо́вних |