| | |
| хавтурува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | хавтурува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | хавтуру́ймо |
| 2 особа | хавтуру́й | хавтуру́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | хавтурува́тиму | хавтурува́тимемо, хавтурува́тимем |
| 2 особа | хавтурува́тимеш | хавтурува́тимете |
| 3 особа | хавтурува́тиме | хавтурува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | хавтуру́ю | хавтуру́ємо, хавтуру́єм |
| 2 особа | хавтуру́єш | хавтуру́єте |
| 3 особа | хавтуру́є | хавтуру́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| хавтуру́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | хавтурува́в | хавтурува́ли |
| жін. р. | хавтурува́ла |
| сер. р. | хавтурува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| хавтуро́ваний |
| Безособова форма |
| хавтуро́вано |
| Дієприслівник |
| хавтурува́вши |
