| | |
| хавча́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | хавча́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | хавчі́мо, хавчі́м |
| 2 особа | хавчи́ | хавчі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | хавча́тиму | хавча́тимемо, хавча́тимем |
| 2 особа | хавча́тимеш | хавча́тимете |
| 3 особа | хавча́тиме | хавча́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | хавчу́ | хавчимо́, хавчи́м |
| 2 особа | хавчи́ш | хавчите́ |
| 3 особа | хавчи́ть | хавча́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| хавчучи́ |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | хавча́в | хавча́ли |
| жін. р. | хавча́ла |
| сер. р. | хавча́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| хавча́вши |
