| | |
| хаме́нутися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | хаме́нутися, хаме́нутись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | хаме́німося, хаме́німось, хаме́німся |
| 2 особа | хаме́нися, хаме́нись | хаме́ніться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | хаме́нуся, хаме́нусь | хамене́мося, хамене́мось, хаме́немся |
| 2 особа | хаме́нешся | хамене́теся, хамене́тесь |
| 3 особа | хаме́неться | хаме́нуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | хаме́нувся, хаме́нувсь | хаме́нулися, хаме́нулись |
| жін.р. | хаме́нулася, хаме́нулась |
| сер.р. | хаме́нулося, хаме́нулось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| хаме́нувшись |
