| хаму́луватий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | хаму́луватий | хаму́лувата | хаму́лувате | хаму́луваті |
| родовий | хаму́луватого | хаму́луватої | хаму́луватого | хаму́луватих |
| давальний | хаму́луватому | хаму́луватій | хаму́луватому | хаму́луватим |
| знахідний | хаму́луватий, хаму́луватого | хаму́лувату | хаму́лувате | хаму́луваті, хаму́луватих |
| орудний | хаму́луватим | хаму́луватою | хаму́луватим | хаму́луватими |
| місцевий | на/у хаму́луватому, хаму́луватім | на/у хаму́луватій | на/у хаму́луватому, хаму́луватім | на/у хаму́луватих |
| [розм.] | ||||