хаоти́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | хаоти́чний | хаоти́чна | хаоти́чне | хаоти́чні |
родовий | хаоти́чного | хаоти́чної | хаоти́чного | хаоти́чних |
давальний | хаоти́чному | хаоти́чній | хаоти́чному | хаоти́чним |
знахідний | хаоти́чний | хаоти́чну | хаоти́чне | хаоти́чні |
орудний | хаоти́чним | хаоти́чною | хаоти́чним | хаоти́чними |
місцевий | на/у хаоти́чному, хаоти́чнім | на/у хаоти́чній | на/у хаоти́чному, хаоти́чнім | на/у хаоти́чних |