| | | | |
| харапу́дливий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | харапу́дливий | харапу́длива | харапу́дливе | харапу́дливі |
| родовий | харапу́дливого | харапу́дливої | харапу́дливого | харапу́дливих |
| давальний | харапу́дливому | харапу́дливій | харапу́дливому | харапу́дливим |
| знахідний | харапу́дливий, харапу́дливого | харапу́дливу | харапу́дливе | харапу́дливі, харапу́дливих |
| орудний | харапу́дливим | харапу́дливою | харапу́дливим | харапу́дливими |
| місцевий | на/у харапу́дливому, харапу́дливім | на/у харапу́дливій | на/у харапу́дливому, харапу́дливім | на/у харапу́дливих |
| | | | |
| [розм.] | | | | |
