| хвале́ник – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (той, кого хвалять; хвалитель) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | хвале́ник | хвале́ники |
| родовий | хвале́ника | хвале́ників |
| давальний | хвале́никові, хвале́нику | хвале́никам |
| знахідний | хвале́ника | хвале́ників |
| орудний | хвале́ником | хвале́никами |
| місцевий | на/у хвале́никові, хвале́нику | на/у хвале́никах |
| кличний | хвале́нику | хвале́ники |
| [розм.] |