| | |
| хизува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | хизува́тися, хизува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | хизу́ймося, хизу́ймось |
| 2 особа | хизу́йся, хизу́йсь | хизу́йтеся, хизу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | хизува́тимуся, хизува́тимусь | хизува́тимемося, хизува́тимемось, хизува́тимемся |
| 2 особа | хизува́тимешся | хизува́тиметеся, хизува́тиметесь |
| 3 особа | хизува́тиметься | хизува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | хизу́юся, хизу́юсь | хизу́ємося, хизу́ємось, хизу́ємся |
| 2 особа | хизу́єшся | хизу́єтеся, хизу́єтесь |
| 3 особа | хизу́ється | хизу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| хизу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | хизува́вся, хизува́всь | хизува́лися, хизува́лись |
| жін. р. | хизува́лася, хизува́лась |
| сер. р. | хизува́лося, хизува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| хизува́вшись |
