| хому́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | хому́тний | хому́тна | хому́тне | хому́тні |
| родовий | хому́тного | хому́тної | хому́тного | хому́тних |
| давальний | хому́тному | хому́тній | хому́тному | хому́тним |
| знахідний | хому́тний | хому́тну | хому́тне | хому́тні |
| орудний | хому́тним | хому́тною | хому́тним | хому́тними |
| місцевий | на/у хому́тному, хому́тнім | на/у хому́тній | на/у хому́тному, хому́тнім | на/у хому́тних |