| | |
| християнізува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | християнізува́тися, християнізува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | християнізу́ймося, християнізу́ймось |
| 2 особа | християнізу́йся, християнізу́йсь | християнізу́йтеся, християнізу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | християнізува́тимуся, християнізува́тимусь | християнізува́тимемося, християнізува́тимемось, християнізува́тимемся |
| 2 особа | християнізува́тимешся | християнізува́тиметеся, християнізува́тиметесь |
| 3 особа | християнізува́тиметься | християнізува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | християнізу́юся, християнізу́юсь | християнізу́ємося, християнізу́ємось, християнізу́ємся |
| 2 особа | християнізу́єшся | християнізу́єтеся, християнізу́єтесь |
| 3 особа | християнізу́ється | християнізу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| християнізу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | християнізува́вся, християнізува́всь | християнізува́лися, християнізува́лись |
| жін. р. | християнізува́лася, християнізува́лась |
| сер. р. | християнізува́лося, християнізува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| християнізува́вшись |
