| хрупоті́ння – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | хрупоті́ння | хрупоті́ння |
| родовий | хрупоті́ння | хрупоті́нь |
| давальний | хрупоті́нню | хрупоті́нням |
| знахідний | хрупоті́ння | хрупоті́ння |
| орудний | хрупоті́нням | хрупоті́ннями |
| місцевий | на/у хрупоті́нні, хрупоті́нню | на/у хрупоті́ннях |
| кличний | хрупоті́ння* | хрупоті́ння* |
| [розм.] |