| хря́паючий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | хря́паючий | хря́паюча | хря́паюче | хря́паючі |
| родовий | хря́паючого | хря́паючої | хря́паючого | хря́паючих |
| давальний | хря́паючому | хря́паючій | хря́паючому | хря́паючим |
| знахідний | хря́паючий, хря́паючого | хря́паючу | хря́паюче | хря́паючі, хря́паючих |
| орудний | хря́паючим | хря́паючою | хря́паючим | хря́паючими |
| місцевий | на/у хря́паючому, хря́паючім | на/у хря́паючій | на/у хря́паючому, хря́паючім | на/у хря́паючих |
| [рідко] | ||||