хідни́к – іменник чоловічого роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | хідни́к | хідники́ |
родовий | хідника́ | хідникі́в |
давальний | хіднику́, хіднико́ві | хідника́м |
знахідний | хідни́к | хідники́ |
орудний | хіднико́м | хідника́ми |
місцевий | на/у хіднику́ | на/у хідника́х |
кличний | хіднику́* | хідники́* |
[розм.] |