цари́нник – іменник чоловічого роду, істота | ||
(охоронник на царині) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | цари́нник | цари́нники |
родовий | цари́нника | цари́нників |
давальний | цари́нникові, цари́ннику | цари́нникам |
знахідний | цари́нника | цари́нників |
орудний | цари́нником | цари́нниками |
місцевий | на/у цари́нникові, цари́ннику | на/у цари́нниках |
кличний | цари́ннику | цари́нники |
[розм.] |