цвірінча́ти – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | цвірінча́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | цвірінчі́мо, цвірінчі́м | |
2 особа | цвірінчи́ | цвірінчі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | цвірінча́тиму | цвірінча́тимемо, цвірінча́тимем |
2 особа | цвірінча́тимеш | цвірінча́тимете |
3 особа | цвірінча́тиме | цвірінча́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | цвірінчу́ | цвірінчимо́, цвірінчи́м |
2 особа | цвірінчи́ш | цвірінчите́ |
3 особа | цвірінчи́ть | цвірінча́ть |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
цвірінчучи́ | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | цвірінча́в | цвірінча́ли |
жін. р. | цвірінча́ла | |
сер. р. | цвірінча́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
цвірінча́вши |