| цепови́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | цепови́й | цепова́ | цепове́ | цепові́ |
| родовий | цепово́го | цепово́ї | цепово́го | цепови́х |
| давальний | цепово́му | цепові́й | цепово́му | цепови́м |
| знахідний | цепови́й, цепово́го | цепову́ | цепове́ | цепові́, цепови́х |
| орудний | цепови́м | цепово́ю | цепови́м | цепови́ми |
| місцевий | на/у цепово́му, цепові́м | на/у цепові́й | на/у цепово́му, цепові́м | на/у цепови́х |
| [розм.] | ||||