| | |
| цо́фатися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | цо́фатися, цо́фатись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | цо́файмося, цо́файмось |
| 2 особа | цо́файся, цо́файсь | цо́файтеся, цо́файтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | цо́фатимуся, цо́фатимусь | цо́фатимемося, цо́фатимемось, цо́фатимемся |
| 2 особа | цо́фатимешся | цо́фатиметеся, цо́фатиметесь |
| 3 особа | цо́фатиметься | цо́фатимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | цо́фаюся, цо́фаюсь | цо́фаємося, цо́фаємось, цо́фаємся |
| 2 особа | цо́фаєшся | цо́фаєтеся, цо́фаєтесь |
| 3 особа | цо́фається | цо́фаються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| цо́фаючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | цо́фався, цо́фавсь | цо́фалися, цо́фались |
| жін. р. | цо́фалася, цо́фалась |
| сер. р. | цо́фалося, цо́фалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| цо́фавшись |
