| | |
| цькува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | цькува́тися, цькува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | цьку́ймося, цьку́ймось |
| 2 особа | цьку́йся, цькуйсь | цьку́йтеся, цьку́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | цькува́тимуся, цькува́тимусь | цькува́тимемося, цькува́тимемось, цькува́тимемся |
| 2 особа | цькува́тимешся | цькува́тиметеся, цькува́тиметесь |
| 3 особа | цькува́тиметься | цькува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | цьку́юся, цьку́юсь | цьку́ємося, цьку́ємось, цьку́ємся |
| 2 особа | цьку́єшся | цьку́єтеся, цьку́єтесь |
| 3 особа | цьку́ється | цьку́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| цьку́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | цькува́вся, цькува́всь | цькува́лися, цькува́лись |
| жін. р. | цькува́лася, цькува́лась |
| сер. р. | цькува́лося, цькува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| цькува́вшись |
