ціанамі́дний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ціанамі́дний | ціанамі́дна | ціанамі́дне | ціанамі́дні |
родовий | ціанамі́дного | ціанамі́дної | ціанамі́дного | ціанамі́дних |
давальний | ціанамі́дному | ціанамі́дній | ціанамі́дному | ціанамі́дним |
знахідний | ціанамі́дний | ціанамі́дну | ціанамі́дне | ціанамі́дні |
орудний | ціанамі́дним | ціанамі́дною | ціанамі́дним | ціанамі́дними |
місцевий | на/у ціанамі́дному, ціанамі́днім | на/у ціанамі́дній | на/у ціанамі́дному, ціанамі́днім | на/у ціанамі́дних |